Підрахунок калорій онлайн

Долучайтесь до нашої групи Вконтакті, щоб бути в курсі новин.

Загрузка...


 



Українські рухливі ігри

Українські рухливі ігри

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)

Українські рухливі ігри

Українська рухлива гра Високий дуб

Вперше ця гра записана українським етнографом П. П. Чубинським та опублікована в 1877 році. Її записували і багато інших етнографів ХІХ ст. В даний час ця гра поширена на всій території України. Зазвичай грають в неї навесні та влітку хлопчики і дівчатка 10-15 років (від 3 до 6-7 чоловік, або дві команди по 4-6 осіб).

Українська рухлива граДля гри потрібен майданчик чи галявина розміром не менше 10 м в діаметрі. З одного її бока викопують трохи видовжену ямку розміром приблизно 10х20 см та глибиною 8-10. Поперек ямки кладуть товсту коротку палицю - цурку. На неї спирається невелика дощечка (8х50 см), так, щоб менша її частина знаходилася в ямці, а більша - над палицею в похилому положенні. В ямці на дошку кладуть м'яч розміром як тенісний (рис. 7). Ще потрібна кругла палиця (гілка) діаметром 5-6 см та завдовжки 70-80 см.

Опис. За допомогою жеребкування визначається ведучий - той, хто буде бити. Інші розподіляються по майданчику довільно. Ведучий бере гілку і б'є по верхньому кінцю дощечки. М'яч летить вгору, гравці ловлять його. Хто зловить, той стає новим ведучим (він отримує 1 очко, якщо домовилися грати до певної кількості очок). Якщо м'яч упав на землю, ведучий не змінюється.

Якщо грають дві команди, то команда, гравець якої зловив м'яч, отримує 1 очко. Той, хто зловив м'яч б'є. Грають до встановленого рахунку або на час.

Правила. Якщо м'яч зловили одночасно 2 людини, то це не зараховується нікому.

Відбирати спійманий м'яч не дозволяється. Штовхатися під час ловлі м’яча заборонено. 

Українська рухлива гра Шапка

Раніше в Україні було прийнято ходити цілий рік в головному уборі. Тому шапка була в кожного під рукою і дуже часто служила свого роду інвентарем для гри. Звідси й назва «Шапка» у багатьох народних іграх. Тепер шапку часто замінюють зав'язаною у вузол ганчіркою.

Для гри потрібен майданчик розміром приблизно з волейбольний.

Грають зазвичай молодші школярі та підлітки. Грати можуть від 5 до 20 осіб, але краще, коли гравців близько 10.

Опис. Один з гравців - ведучий, якого обирають за допомогою лічилки чи жеребу. Він бере в руки шапку. Інші учасники розбігаються по майданчику. Завдання ведучого - кинувши шапку в кого-небудь з них, «спіймати» його. Завдання гравців - ухилитися від шапки. Якщо гравець «спіймани», він завмирає. «Спійманого» може визволити будь-який гравець, доторкнувшись до нього рукою. Визволений знову вступає в гру. Його не можна відразу ж «спіймати», а потрібно спочатку «спіймати», кинувши шапку в когось іншого. Якщо гравець «спійманий» втретє, виручати його вже не можна. Він стає новим ведучим.

Правила. Ведучому не дозволяється охороняти «спійманого» гравця (перебувати весь час біля нього). Якщо той, хто біжить визволити «спійманого» буде сам «спійманий», то вже не зможе виручити «спійманого».

Той, хто вибіг за межі майданчика вважається «спійманим». Він повертається туди, де він перетнув кордон майданчика, та стає там завмерши, доки його не буде визволено.

Українська народна рухлива гра Кривенька качечка

Українська народна рухлива граГрають 5-10 дітей шкільного віку на майданчику 10-15 м в поперечнику. Позначаються межі майданчика.

Опис. Обирається «Кривенька качечка», інші гравці розміщуються довільно на майданчику, стоячи на одній нозі, а зігнуту в коліні іншу ногу притримують ззаду рукою. Після слів: «Сонце розгорається, гра починається» - «Качечка» стрибає на одній нозі, притримуючи іншу ногу рукою, намагаючись спіймати кого-небудь із гравців, доторкнувшись рукою. Спіймані допомагають їй ловити інших. Останній неспійманий гравець стає «Кривенькою качечкою».

Правило. Гравець, який став на обидві ноги або вистрибнув за межі майданчика, вважається спійманим.

Українська рухлива гра Чаклун

Перед початком гри обирають чаклуна. Для цього один з гравців простягає перед собою праву руку долонею вниз, решта підставляють під неї по одному вказівному пальцю. За командою «Раз, два, три!» або після закінчення лічилки всі відсмикують пальці, а гравцеві з простягнутою рукою необхідно захопити чийся палець. Той, чий палець буде таким чином захоплений тричі, стає чаклуном.

Діти розбігаються, а чаклун намагається догнати когось і доторкнутися рукою. Спійманий завмирає, розвівши руки в сторони. Звільнити його можуть інші гравці, доторкнувшись до нього рукою. Проте чаклун стежить за своєю жертвою, і як тільки хто-небудь знімає чари, то він намагається повторним ударом знову напустити їх. Крім того, він намагається зачарувати і тих, хто наважується виручити товариша.

Правила гри. Зачарований гравець залишається на місці. Зачарований тричі сам стає чаклуном, а його попередник приєднується до втікаючих.

Українська народна рухлива гра Хлібчик

Всі бажаючі грати, взявшись за руки, стають попарно (пара за парою) на деякій відстані від гравця, у якого немає пари. Він називається хлібчиком.

— Печу-печу хлибчик! (Вигукує хлібчик.)

— А выпечеш? (Запитує задня пара.)

— Выпечу!

— А втечеш?

— Подивлюся!

З цими словами два задніх гравці біжать у протилежних напрямках з наміром з'єднатися та встати перед хлібчиком. А той намагається зловити одного з них до того, як вони візьмуться за руки. Якщо це йому вдається, він разом з спійманим становить нову пару, яка стає першою, а гравець, що залишився без пари, стає хлібчиком. Гра повторюється в тому ж порядку.

Правила гри. Остання пара може бігти тільки після закінчення перемовин.

Українська рухлива гра Пічки

Для гри необхідні: маленький гумовий м'яч та відкритий майданчик. В землі на одній лінії недалеко один від одного викопують кілька ямок — пічок (якщо грунт м'який, то ямки можна видавити каблуком або м'ячиком). Печі роблять неглибокими, щоб по ним міг проїхати м'ячик. Кількість печей відповідає кількості гравців. Гравці стають з обох боків лінії пічок, кожен біля своєї. Крайні гравці стають обличчям один до одного, вони і починають гру.

Крайній гравець прокатує м'ячик по печам. Якщо м'ячик не зупинився в жодній з ямок, то другий крайній гравець котить його назад. Коли ж м'яч застрягне в чиїй-небудь печі, всі учасники гри стрімко розбігаються в різні боки, а той, у чиїй печі опинився м'яч, кидає його в одного з учасників гри. Побитий ловить м'яч і в свою чергу б'є ним іншого гравця. При цьому слід кидати з того місця, де м'яч наздогнав гравця. Так продовжується до тих пір, доки хтось не промахнеться. Тоді всі повертаються до своїх печей. Той, хто схибив, обмінюється печами з одним з крайніх гравців та починає гру спочатку. За другий промах біля печі «мазуна» проводять межу, а за третій промах роблять гніздо і садять паличку-квочку. За кожен подальший промах біля печі встромляють палички-курчати.

Коли у когось набереться п'ять курчат, їх ховають, а господар квочки має їх знайти та роздати іншим гравцям, тобто наздогнати і доторкнутися паличкою. Всі інші гравці тікають від квочки. Гра починається спочатку.

Правила гри. Кількість гравців — від п'яти до семи. У кожного своя піч, біля якої відзначаються промахи. Бити м'ячем треба з місця і тільки в ноги. В кінці гри господар квочки ловить до тих пір, доки у нього не залишиться жодної палички.

Читайте також: