Підрахунок калорій онлайн

Долучайтесь до нашої групи Вконтакті, щоб бути в курсі новин.

Загрузка...
Копировать


 

Індійська історія успіху

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)
Індійська історія успіху - 5.0 out of 5, based on 1 vote

Індійська історія успіху

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)

Індійська історія успіхуВ Індії, де масове позбавлення від дівчаток – ще не народжених та вже народжених – є проблемою державного рівня, штат Хар'яна б'є всі рекорди. Від дівчаток тут позбуваються в такій кількості, що багатьом чоловікам, які бажають одружитися, як би нелогічно це не звучало, припадає шукати собі наречених за межами свого штату. Причин такого ставлення до дівчаток безліч. Це і необхідність багато років збирати на велике придане і "батькам від неї мало користі, бо вона ні на що не здатна, і буде сидіти у сім'ї на шиї або вийде заміж", і "дівчинка-первісток ставить під сумнів мужність батька", і "тільки син після смерті батька може виконувати похоронні обряди", "хлопчик - благословення сім'ї, а дівчинка - покарання за гріхи".

Багато сімей миряться, покірно збирають на посаг для дочок, паралельно обділяючи їх навіть в їжі, особливо якщо в родині є ще й сини, яким, зрозуміло, дістається все найкраще. Ті, хто може собі це дозволити, намагаються дати хлопчикам гарну освіту. Потім дочок практично дітьми видають заміж за змовою. Так дівчинка потрапляє в сім'ю чоловіка, де може розраховувати в основному на статус прислуги. Звичайно, є й світлі моменти. У поважному віці жінка може добитися натяку на повагу. Але тільки в тому випадку, якщо вона всі ці роки справно народжувала синів. Дочки не те щоб не рахуються, вони зводять нанівець шанси на символічне визнання.

Ця передмова підводить нас до дуже надихаючої та, здавалося б, неймовірної історії, яка почалася в одному з сіл Хар’яни трохи менше двадцяти років тому і триває досі. І як триває!

Неймовірна історія Махавіра Пхогат


У селищі Бхівані, штат Хар'яна, жив молодий чоловік – Махавіра Сінгх Пхогат. Він був талановитим спортсменом-борцем, який, за чутками, не програв жодного бою, навіть якщо суперники були значно більші та сильніші від нього. Махавіра мріяв стати справжнім чемпіоном, відомим не тільки в Хар'яні, але й в світі. І, ймовірно, став би. Але не розрахував з почуттями та одружився. І почав разом з дружиною справно робити дітей. Що характерно – дівчаток. Сім'я зростала, поєднувати тренування з заробітками на годування сім'ї було складно. Можливо, були ще якісь причини, але факт в тому, що про свої спортивні мрії йому довелося забути. Якби ще у Махавіра був син, то можна було б намагатися зробити борцем його. А з дівчаток який зиск? Тим більше, що жінкам у спорті не місце, не кажучи вже про боротьбу. Жінка-борець? Таке і зовсім немислимо. Жінки в Хар'яні навіть на пробіжку не виходять, ризикуючи покрити себе і всю родину незмивною ганьбою. Так думалу б все село, якби ця дика думка взагалі могла прийти їм до голови. Але не Махавіра.

Як тільки його старші дівчатка підросли, він почав їх тренувати. Його дочки, Гіта та Бабіта, бігали, стрибали, виконували силові вправи, вивчали прийоми боротьби, носили під час тренувань зручні штани або шорти (тут нескладно здогадатися, що такої розпусти як дівчатка у спортивних шортах в селах Хар’яни досі не бачили), їли кожна за двох, загалом – самим своїм існуванням підривали славетні підвалини Хар’яни. Зрозуміло, все це викликало величезне обурення і спротив місцевих жителів. На ненормального Махавіра намагалися впливати переконаннями, домовленостями, погрозами, презирством, ігноруванням та іншого виду пресингом, який тривав протягом кількох років, під час яких невгамовний Махавіра продовжував тренувати дочок, до того ж вже не тільки старших, але й молодших.

Частина пресингу перепадала і дівчаткам, але батько невтомно переконував їх, що вони нічим не гірші за хлопчиків, і, так само як і хлопчики, мають право займатися спортом та взагалі чим завгодно. Остаточно знахабнівши, Махавіра став виводити дочок на місцеві змагання. Зрозуміло, що інших дівчаток серед борців у Хар’яні не було, і бути не могло, тому їм доводилося боротися з хлопцями. Обурення місцевих жителів досягло своєї межі. Адже Махавіра на їх очах розбещував власних дочок, а заодно і розум місцевих мешканок, маячними ідеями про те, що жінка рівна чоловікові і, як і чоловік, може бути на щось здатна. Бо навіть коню хар’янському зрозуміло – не рівна, і не може. Багато борців на це не погоджувалися, а ті, хто заради сміху все ж погоджувався, зазвичай йшли з борцівського поля, глибоко про це шкодуючи. Бо натреновані батьком Гіта та Бабіта примудрялися здолати навіть хлопців.

Минуло ще трохи часу, і дочки Махавіра сталі в великій кількості привозити в своє село медалі з різноманітних міжнародних змагань з боротьби. А коли вони вперше привезли золото та срібло з Ігор Співдружності (до цих пір ніхто з жінок в Індії таких висот у боротьбі не досягав), село впало. Ненормальний Махавіра раптом зробився героєм. Нещасні дівчатка, з зіпсованою через психа-батька своєю жіночою природою та які втратили всі шанси на "вийти заміж", - гордістю штату, завидними нареченими. До будинку Махавіра, який раніше обходили десятою дорогою, стали боязко стукати місцеві жителі з проханнями потренувати і їх доньок теж. Махавіром та його доньками зацікавилися спортивні організації. Махавіра тренував своїх доньок у дворі будинку, в стодолі та на полі. Тепер йому вдалося побудувати спортивний зал з необхідними тренажерами та невеликий гуртожиток для дівчат, яких приводили до нього тренуватися.

Індійська історія Махавіра Пхогат

У селі Бхівані, штат Хар'яна, де від дівчаток нерідко позбавляються всіма можливими способами, живе немолодий тренер-борець – Махавіра Сінгх Пхогат. У нього шість доньок – чотири рідні та дві прийомні (дочки загиблого брата). І один син – молодший. Всі його доньки та син регулярно беруть участь у різноманітних борцівських змаганнях, з яких незмінно привозять почесні медалі. 2012-го року його старша донька Гіта, стала першою жінкою в Індії, яка представляла країну у змаганнях з боротьби на Олімпійських Іграх. Цього року Гіта не змогла брати участь у відбіркових змаганнях через травму, але дві її сестри – Бабіта та Вінеш – блискуче пройшли відбіркові, та будуть представляти Індію на Олімпіаді в Ріо. Доньки Махавіра займаються улюбленою справою, подорожують, навчаються, з'являються в соцмережах, носять той одяг, який їм подобається, користуючись цілковитою соціальною та фінансовою свободою, якою забезпечив їх батько, який наважився піти заради цього проти всіх.

А в Хар’яні стало відбуватися раніше неможливе. Дівчаткам стали дозволяти займатися спортом. Навіть боротьбою. І хоча всі раніше зазначені проблеми досі дуже актуальні в цьому штаті, стан багатьох дівчат та жінок, їх умови життя, помітно покращилися, через деяке зрушення у свідомості суспільства про те, що жінка теж може багато чого досягти, як це зробили сестри Пхогат.

Майже два роки тому вийшов черговий випуск передачі на телебаченні, присвячений проблемам спорту в країні - "М'яч може змінити світ". В одному з розділів передачі розповідалося про Гіту та Бабіту сестер, які принесли Індії перші золоті медалі з боротьби серед жінок та їх батька-тренера, Махавіра Пхогате, який сам навчав дівчаток, всупереч жорсткого засудження місцевого суспільства, яке вважає, що жінкам у спорті не місце, тим більше в такому.

Фільм про Махавіра

Індійській фільм Дангал

Відомий індійський актор, продюсер, режисер та сценарист Амір Кхан вже під час роботи над передачею надихнувся цією історією, тому коли Нітеш прийшов до нього зі сценарієм про життя Махавіра та його дочок, Амір дуже захотів зняти цей фільм. На той момент він виглядав молодим та спортивним, тому сумнівався, чи варто братися за фільм відразу, можливо, варто почекати ще років десять. Нітеш був згоден чекати і більше - головне, що Амір погодився на роль у фільмі, але ця ідея так захопила Аміра, що він вирішив приступити до роботи над фільмом відразу. Аміру належало зіграти роль Махавіра, який зараз трохи старший від нього, і він вже давно взявся за справу – став вивчати боротьбу та діалект Хар’янви. А також набрав близько тридцяти кілограмів за півроку, щоб зовні більше відповідати борцю у віці. Після зйомок основної частини фільму, він ці кілограми скинув та підкачався, щоб зіграти Махавіра в молодому віці. До вашої уваги трейлер фільму Dangal (що в перекладі означає "боротьба" в прямому і переносному сенсах).

Трейлер фільму Дангал