Як вибрати хороший телевізор для фільмів та ігор
Він має прослужити 5 або навіть 10 років, тому варто підійти до справи відповідально
У статті ми розповімо, на що звертати увагу при виборі та купівлі та за що не варто переплачувати.
Відразу зазначимо: вибирати телевізори ми сьогодні будемо із 4К-моделей — у магазинах зараз багато телевізорів з різною роздільною здатністю, але ми рекомендуємо одразу звузити коло пошуків. Справа в тому, що 4К зараз – індустріальний стандарт. Такі телевізори не надто дорогі, а функцій та можливостей у них більше, ніж у моделей з нижчою роздільною здатністю.
Навіть якщо телевізор купується для простих завдань, наприклад, щоб дивитися ефірні канали, висока роздільна здатність не буде зайвою.
Ви дізнаєтеся:
- Чим відрізняються LED, QLED та OLED телевізори
- Як підібрати розмір та роздільну здатність
- Що таке HDR і навіщо він потрібний
- За які функції не варто переплачувати.
Щоб дорогий телевізор не розчарував, варто пильно підійти до вибору.
Типи екранів: LED, QLED, OLED
Кожен піксель сучасного телевізора — осередок із рідким кристалом, який змінює кольори, по-різному заломлюючи світло. Але в іншому екрани різняться. Тип матриці екрана впливає якість зображення.
Передача кольорів, контраст, час відгуку, комфорт перегляду на світлі і в темряві - все це залежить від матриці. Ідеального варіанта немає, тому розповімо про плюси та мінуси кожного.
Один із головних параметрів для сучасних екранів – контрастність та глибина чорного кольору. Це важливо для того, щоб деталі у темних сценах були добре помітні, але при цьому не лампи та денні сцени виглядали природно. А ще щоб чорні смуги зверху та знизу у фільмах не світилися та не відволікали від перегляду.
Нижче наведено порівняння різних типів екранів у простому тесті з білим хрестом на чорному тлі.
Звичайний LED-телевізор. Навколо білого зображення на чорному тлі помітний світлий ореол, а сам чорний колір має сірувато-синуватий відтінок.
LED.
Найстаріша, найпримітивніша і найпоширеніша технологія: телевізори з нею добре передають звичайні кольори, картинка на них не тьмяніє навіть у добре освітлених кімнатах. Але нові технології на зразок розширеного діапазону відтінків HDR вони зазвичай не підтримують або підтримують, але погано.
Моделі з LED найкраще підійдуть для перегляду телеканалів: зображення не вигоряє. Тобто навіть якщо довго тримати на екрані ту саму картинку, вона на ньому не відіб'ється.
Слабке місце LED-матриць – кути огляду. Якщо сильно відхилитися від центру екрана або дивитися на нього збоку, кольори тьмянітимуть і спотворюються. А ще чорний колір має біле свічення, особливо помітне у темряві.
В іграх такі телевізори зазвичай менш чуйні і відображають швидкий рух не так само плавно і чітко, як сучасніші моделі.
QLED.
Це покращена версія LED-технології, з додатковим шаром квантових точок. Цей шар робить екран яскравішим і дозволяє розширити діапазон кольорів, що відображаються. Тому QLED-телевізори здатні якісно показувати контент в HDR і в яскраво освітленому магазині зазвичай виглядають привабливіше за інших.
У темряві чорний колір на QLED-екрані виглядає синювато-білим, як і на звичайному LED. Але вдень або при увімкненому світлі цей ефект непомітний, зображення виглядає чудово. Завдяки високій яскравості QLED мало бликують.
QLED-телевізори випускає лише кілька компаній, що входять до одного альянсу: Samsung, TCL та Hisense. Але в інших виробників є аналогічні технології, в яких ті ж квантові точки використовують трохи інакше: Nanocell та QNED від LG та Triluminos від Sony.
OLED.
Найкращий варіант для темних приміщень — з деталями в темних сценах ця матриця справляється успішніше за конкурентів, а чорний колір ідеально глибокий. Все завдяки тому, що тут немає окремого підсвічування: екран є одношаровим «килимом» з пікселів, кожен з яких управляється окремо.
Утемному приміщенні OLED-телевізор створює неймовірно контрастну, насичену та реалістичну картинку, на яку не здатні ні LED, ні QLED-матриці. Але кожне джерело світла створює на екрані відображення та відблиски, які заважають і викликають втому очей. У кімнаті з OLED-телевізором обов'язково потрібні щільні штори або жалюзі.
Також OLED чудово підходять для ігор: через особливості конструкції такі екрани мають майже миттєвий відгук, що дуже цінується у динамічних іграх.
А ось для перегляду телеканалів OLED-панелі погано пристосовані: логотипи, рядки, що біжать, і будь-які схожі статичні елементи можуть «вигоріти», віддрукувавшись на екрані назавжди. В іграх ця проблема виражена менше, тому що елементи на кшталт мінікарти чи смужки здоров'я зникають, якщо відкрити інвентар чи меню.
З кожним роком в OLED-екрани додають ефективніші технології захисту від вигоряння.
QD-OLED.
Стандарт, який поєднує OLED і квантовий шар з QLED.
Такі панелі поєднують яскравість і соковитість кольорів QLED і коректне відображення темних сцен OLED. У таких екранів максимальні кути огляду кольори не спотворюються, навіть якщо дивитися збоку.
Перші телевізори з такою матрицею з'явилися у квітні 2022 року. Випускають їх Sony і Samsung, і поки що коштують дуже дорого. Якщо технологія приживеться, згодом ціни знизяться.
Ось як вибрати відповідну матрицю:
Подумайте, для чого використовуватиметься телевізор. Для телебачення та серіалів у середній якості найкраще підійде надійний та недорогий LED-телевізор. QLED найбільш універсальний та підійде для будь-яких завдань. OLED частіше вибирають для ідеального HDR у кіно та високій чуйності в іграх. Але варто пам'ятати про ризик вигоряння OLED.
Зверніть увагу на освітленість приміщення. Якщо є блекаут-штори або збираєтеся користуватися телевізором вечорами, OLED покаже найбільш природну і контрастну картинку. У світлі приміщення краще поставити телевізор із QLED або аналогічною матрицею на зразок NanoCell — різницю з OLED видно лише у темряві.
Роздільна здатність та розмір екрану
Чіткість зображення залежить від співвідношення діагоналі, роздільної здатності та відстані, з якої дивляться на екран.
Дисплеї складаються з мільйонів крапок, які світяться, — пікселів. Вони розташовані рівними рядами, тому екрани називаються матрицями. Роздільну здатність вимірюють кількістю пікселів в одному горизонтальному ряду і в одному вертикальному стовпці: чим вона вище, тим більше деталей зображення можна розрізнити. Ось найпоширеніші варіанти:
HD 1280×720, або 720р. Застарілий формат з каламутим, нечітким зображенням. Зустрічається в основному в бюджетних телевізорах маленького розміру. Підходить невибагливим глядачам ефірного телебачення, яке транслює відео у ще нижчій роздільній здатності — SD.
Full HD 1920 × 1080 або 1080р. Хороший варіант для невеликих та недорогих телевізорів. Підходить для перегляду HD-каналів кабельного, супутникового та інтернет-телебачення. У такому дозволі працює більшість онлайн-кінотеатрів та звичайні диски Blu-Ray.
Ultra-HD 3840×2160, або 4К. Найбільш актуальний формат для телевізорів середнього та високого сегмента. Контент у 4К доступний у більшості онлайн-кінотеатрів на кшталт «Megogo», Apple TV+ та Netflix, але іноді підписка з доступом до 4К коштує дорожче за базову.
8K 7680 × 4320 — найвища роздільна здатність, доступна для телевізорів, але у 8К дуже мало контенту. Художні фільми та серіали в такій роздільній здатності поки що не випускають. Ігри можна запускати у 8К, але їх не "тягнуть" навіть найпотужніші комп'ютери. Разом з тим з відстані пару метрів відмінності між 4К і 8К майже непомітні.
Побачити різницю між 8К та 4К важко навіть у створених спеціально для цього демороликах. Справа в тому, що людське око з певної відстані втрачає можливість вловлювати різницю між цими варіантами роздільної здатності. Якщо відійти від монітора на три метри, відео в низькій роздільній здатності здасться чіткішим, ніж поблизу.
4К зараз — «народний» стандарт: у ньому вже є багато розважального контенту, тому в гайді ми зосередимося на виборі 4К-телевізора.
Результат низької роздільної здатності — пікселі та «мильна» картинка. Але різниця між 4К та 8К помітна тільки поблизу.
Розмір та діагональ екрану.
При перегляді важливо не напружувати зір, всі деталі мають бути легко помітні. Але й надто великий екран брати не варто: його складно охопити поглядом і очі втомлюватимуться.
Для розрахунку діагоналі телевізора можна знайти зручний калькулятор. Він показує мінімальне комфортне значення, але за бажанням від нього можна відхилитися.
Ось як вибрати оптимальну діагональ без калькуляторів:
До 50 дюймів. ТБ для маленьких кімнат: кухні, дитячої або гуртожитку. Помітити високу деталізацію на ньому складніше: треба сидіти за 1,5 метра від екрану. Для телебачення та серіалів цього вистачить, а в іграх доведеться присунутись ближче, щоб розрізнити дрібний шрифт у меню.
50-55 дюймів. Найпоширеніший формат для сучасного телевізора: підійде для спальні або невеликої вітальні. Оптимальна відстань – від 2 метрів.
60-65 дюймів. Варіант для просторих приміщень. Сидіти бажано за 2,5—3 метри від екрану.
Від 70 дюймів. Дуже великі телевізори для тих, хто хоче максимального занурення. Щоб очі не втомлювалися, краще сидіти мінімум за 3,5 метри. Обережно: такий телевізор у коробці важко пролазить у двері і погано поміщається до пасажирського ліфту.
Що таке HDR і навіщо він потрібний
Технологія High Dynamic Range, або HDR, поєднує підвищену яскравість, розширену палітру відтінків та покращену контрастність. HDR застосовується у фільмах, серіалах та відеоіграх і здатний зробити зображення більш вражаючим, ніж на звичайному екрані, який називають SDR.
Кольори. Чим більше кольорів відображає телевізор, тим більш природним і водночас насиченим виходить картинка. Наприклад, захід сонця виглядає рівно так, як у житті: яскравим, з плавними переходами півтонів. На звичайному телевізорі самі відтінки можуть здаватися приглушеними, а переходи між кольорами «рубаними».
Контрастність. Основна властивість HDR — розширений діапазон динамічної контрастності. Звучить складно, але ефект у цього досить очевидний: якщо на екрані одночасно є темна і яскрава ділянки, вони будуть виглядати природно і деталізовано.
У звичайному SDR-форматі доводиться вибирати щось одне: або смолоскип у підземеллі буде пересвіченим плямою, або тіні на сонячному пляжі стануть непроглядно чорними. Хороший HDR дозволяє бачити більше деталей у контрастних сценах, наприклад, якщо персонаж стоїть проти світла – так, як ми зазвичай бачимо це в житті.
Sony для демонстрації HDR на своїх телевізорах показує відео з кузні: розпечене залізо дуже яскраве, на противагу слабо освітленому інтер'єру. На телевізорі з HDR деталі помітні і в яскравих, і темних областях сцени.
Яскравість. Щоб відобразити більше відтінків, HDR-телевізорам необхідно світитися яскравіше, ніж звичайним. Чим вища яскравість телевізора в нитках — тим вища його контрастність, ширший діапазон відтінків і очевидніший ефект від HDR.
Менш 300 ніт - телевізори SDR.
300-400 ніт - малопомітний HDR початкового рівня в недорогих телевізорах.
500-700 ніт - достатня яскравість для повноцінного відображення HDR-телевізорами середньо-високого рівня.
Більше 700 ніт — висока яскравість, яка дозволяє флагманським панелям відображати максимально насичену і вражаючу картинку HDR.
Стандарти HDR та сумісність. Щоб користувач побачив усі переваги технології, екран, джерело сигналу та фільм мають підтримувати HDR. Тобто телепередачі та фільми у звичайній якості на новому HDR-телевізорі виглядатимуть так само, як на звичайному.
Крім того, сам по собі HDR не скрізь однаковий: ефект від технології залежить від того, в якому зі стандартів HDR виготовлено фільм і який стандарт підтримує телевізор.
За які функції не варто переплачувати
Вигнутий екран. Немає жодного доведеного дослідження про те, що вигнутий екран хоч якось збільшує іммерсивність того, що відбувається на ньому. А ось спотворення прямих ліній на таких дисплеях – звичайна справа.
Наразі такі телевізори вже не виробляють, але при купівлі на вторинному ринку за таку особливість переплачувати не варто.
Управління жестами. Колись Samsung випустила ціле покоління телевізорів із сенсорною панеллю замість кнопок керування. Але функція не прижилася.
А ось вбудований гіроскоп може стати в нагоді: з ним пульт можна використовувати як указку-мишу. Подібну функцію реалізувала LG у своєму Magic Remote. Зручно, але не обов'язково.
HDR у дешевих телевізорах. Розширений динамічний діапазон у бюджетних моделях досягається штучно – збільшенням контрастності, а не вищою яскравістю самого екрану. Така адаптація подекуди виглядає навіть гіршою за звичайне зображення.
3D. Від технології об'ємних зображень поступово відмовляються не лише виробники телевізорів, а й кіностудії.
Тривимірне зображення на телевізорі зараз відчувається застарілою та марною іграшкою, для якої потрібні дорогі аксесуари та особливі умови. Переплачувати за це точно не варто: 3D-фільми для домашнього перегляду вже майже не виходять.
Адаптивний звук. Однією з перших його показала компанія Samsung, але деякі інші виробники також додають у свої телевізори щось подібне. Функція оптимізує звучання сцени: може відфільтровувати та посилювати голоси, музику чи фонові шуми. Але технологія часто промахується, а інструментів для її тонкого налаштування немає.
Збільшення плавності або ефект мильної опери. Частота оновлення картинки сильно впливає на сприйняття фільмів. Чим більше кадрів на секунду показує екран, тим плавнішим виглядає рух на ньому.
Технології з назвами на кшталт True Motion, Motion Plus Motionflow або Digital Natural Motion штучно збільшують частоту кадрів у фільмах та серіалах, перетворюючи 24 кадри на секунду на 30 або навіть 60. Проблема зі штучним збільшенням частоти кадрів у телевізорах у тому, що картинка стає неприродною.
Для багатьох глядачів зайва плавність ламає «магію кіно», і персонажі епічного фентезі перетворюються на непоказних ряжених, які розгулюють серед комп'ютерних декорацій. А драматичні фільми без спецефектів стають схожими на низькобюджетні серіали.
Коротко: як вибрати телевізор
Виміряйте кімнату та підберіть правильну діагональ.
Оцініть освітлення. У світлу кімнату потрібен яскравий телевізор, а в темну — із глибоким чорним кольором.
Вирішіть, що дивитиметеся. Для кіно стане хороший HDR, а для ігор — швидка матриця.
Перевірте, на яких операційних системах є потрібні онлайн-кінотеатри та програми.