Українські чоловічі імена

 

 

Українські імена близькі за своїм походженням і звучанням до інших східнослов’янських імен. Це легко пояснюється тим, що всі вони мають спільні джерела для ім’ятворення, а саме - набір язичницьких або традиційних східнослов'янських імен, а також православні святці, тобто список православних імен. Протягом довгого часу язичницькі імена були в обігу нарівні з церковними чи православними. Зачасту людину в побуті називали саме язичницьким іменем, яке дали йому батьки, і майже не вживали церковне ім'я, дане при хрещенні. Так, мало хто знає, що Богдан Хмельницький мав церковне ім'я Зиновій. Даючи, по суті, людині два імені українці вірили, що це забезпечує їй захист різних містичних сил – і язичництва і християнства. Поступово імена церковного календаря стали звичними слуху українців, вони змінювалися фонетично під впливом вимови. Особливо це стосується звучання жіночих імен. Наприклад, православне ім'я Анна в українському варіанті звучить як Ганна. Зміни торкнулися всіх імен, які мали першу літеру «А», та імен, які мають у своєму складі літеру «Ф». Так, Йосиф став Йосипом або Осипом. В українській мові зберігається східнослов'янська традиція, яка не сприймає початкової «А». З цієї причини в запозичених іменах початкова літера «А» замінюється на «О». Наприклад, Александр стає Олександром або Олесем, а Алексій – Олексієм. При цьому зберегли свої початкові літери «А» чоловічі імена Андрій та Антон. Звичайно, форми Ондрій і Онтін також існують, але сьогодні майже не зустрічаються. Історично в східнослов'янських мовах звук «Ф» був відсутній, тому літери «Ф» та «Фіта» в іменах піддавалися змінам. Літера «Ф» в народній мові найчастіше замінювалася на «П», наприклад, «Філіп» - «Пилип»), а «Фіта» перетворювалася на «Т» (наприклад, Феодосій – Тодось, Фекла – Текля і т. д.).

Багато українських імен утворилося за допомогою зменшування суфіксів, наприклад, Левко (Лев), Варка (Варвара). При цьому такі імена використовуються не тільки в розмовній мові, але і в офіційних документах.

Сьогодні українські імена можна поділити на кілька видів. Це православні імена, включаючи їх народні та світські форми, католицькі імена, а також імена, запозичені з інших мов. До першої групи належать як православні імена, більш поширені в їх народному звучанні (Олена, Оксана, Дмитро замість їх канонічних форм Єлєна, Ксенія, Дмитрій), так і поширені переважно в канонічній формі. Наприклад, Ірина, Євгенія, однак і ці імена мають свої народні варіанти - Ярина/Орина, Ївга/Югина, також зустрічаються як паспортні імена. Також досить поширені серед паспортних імен імена Олесь та Леся, які є зменшувальними формами імен Олександр та Лариса. До слов'янських імен належать такі імена, як Володимир, Владислав, Станіслав та їх жіночі форми, Мирослава, Ярослава. До того ж, слід зазначити, що подібні імена в Україні поширені більше, ніж в інших східнослов’янських країнах. Католицькі імена, такі, як Тереза, Ванда, Казимир, поширилися завдяки сусідній католицькій Польщі і частіше зустрічаються у західних областях країни. До окремої групи можна віднести імена, нещодавно запозичені з інших мов. Наприклад, Жанна, Діана, Роберт та інші.