Картинки привітання зі святом Покрова Пресвятої Богородиці
14 жовтня
В Україні 14 жовтня відзначається свято Покров Пресвятої Богородиці
Свято 14 жовтня вважається одним з найважливіших після Великодня.
Історія свята Покров Пресвятої Богородиці
Історія походження цього свята добре зберіглася до наших часів. Місто Константинополь оточили варвари. У ті стародавні часи, подібні навали зачасту закінчувалися жорстокими вбивствами і населення столиці Візантії чудово розуміло, що вони можуть просто не дожити до ранку.
В усьому місті люди молилися за те, щоб позбутися ворогів. Серед ночі, юродивий Андрій Константинопольський (знаменитий місцевий святий, слов'янин, який багато років тому був захоплений у полон) побачив видіння. Він побачив як небом йде Богородиця и навколо неї сяє яскраве світло. Поруч з нею були ангели і святі. Богородиця зняла з себе яскраво сяючу тканину, яка виглядала неймовірною і урочисто простягла його над містом.
Дивовижна тканина захистила людей, які перебували у місті. Шалений буревій розкидав та потрощив кораблі нападників, вберігши жителів Константинополя від навали.
Зрозуміло, що диво не можливо підтвердити з наукової точки зору, але історичні відомості про напад варварів та допомогу потужного атмосферного явища мають чимало підтверджень. Хто ж був тими нападниками? Найбільш поширеною версією є та, яка свідчить про напад сарацинів. Але деякі історики доводять, що нападники були з Києвської русі - воїни Аскольда та Діра. Згідно текстів патріарха Фотія, можна вирахувати, що мова йде про 866 рік, що означає, що нападниками були саме руси, бо набіги сарацинів були у більш пізній період.
Тож чому саме в Україні події того часу залишили такий великий слід у пам'яті? Навіть нащадки жителів Візантії з якими сталося диво, не приділяють стільки уваги цій події. Справа в тому, що кнізі Аскольд та Дір мають славу не тільки відчайдушних воїнів, відомих своїми походами до інших земель. Після провальної навали на Константинополь, вони зацікавились таким могутнім Богом, який розкидав їхнє міцне військо і попросили візантійського імператора прислати до Києва християнського місіонера. Відчайдушні язичники врешті решт хрестилися, як і багато їхніх дружинників.
Читайте також: