Слов'янські імена
За походженням слов'янські імена поділяються на такі групи:
подвійні – Богдан, Святослав, Радомир, Ярополк, Велемудр, Доброгніва, Любомила – та їх похідні – Путята, Добриня, Тишило;- створені від дієприкметників – Хотен, Бажен та інші;
- утворені від назв тварин та рослин – Орел, Щука, Заєць та інші;
- за порядком народження у сім'ї – Первуша, Вторак тощо;
- імена богів – Велес, Перун та ін.;
- створені за якостями характеру – Хоробрий, Добриня.
- Існував також особливий пласт імен, створених від імен князів - В'ячеслав, Всеволод, Ярополк та ін. Вживалися такі імена, зазвичай, серед знатних осіб.
Похідні імен створюються шляхом відсікання з подвійного імені другої частини та додавання до першої частини суфікса чи закінчення. Наприклад: Ярослав – Яр+ик=Ярик. Після християнізації Київської Русі і до 13 століття в звичайному житті вживалися слов'янські імена, хрестильні імена використовувалися лише в церквах. Починаючи з 14 століття, слов'яни починають іменуватися в побуті християнськими іменами, проте як і раніше мають прізвиська, які характеризують якусь рису людини.
Пізніше прізвиська – Великий, Палиця, Вовк – та хрестильні імена лягли в основу прізвищ – Величенко, Вовк, Степаненко, Федірчук. У цей час у побуті залишаються лише ті слов'янські імена, якими були названі святі, наприклад, Борис, Всеволод, Ігор та інші. Існує маса імен, не належать до слов'янських. Утворювалися вони з слов'янських коренів, але дублюючи грецькі варіанти. До таких імен належать Віра, Надія, Любов – прототипи грецьких Пістіс, Елпіс, Агапе, чоловіче ім'я Лев, прототип Леона.
Вживання імен у слов’ян
Раніше слов'яни мали два імені, бо вважали, що ім'я є ключем до внутрішнього Я людини. Було помилкове ім'я, для чужих, і таємне ім'я, для самого його володаря та близьких людей. За часів Київської Русі вірили, що цей звичай захищає від нечистої сили і неправедних людей. Помилкове ім'я слов'янина могло бути неприємним на слух – Крив, Злість, Некрас, що, за віруваннями слов'ян, захищало свого володаря ще краще. Друге ім'я давалося людині в підлітковому віці, бо до цього віку основні риси характеру вже сформовані. Саме за рисами характеру і давалося друге ім'я.
Ім'я людини є частиною культури народу. Після християнізації Русі слов'янські імена практично вийшли з ужитку. Деякі слов'янські імена взагалі заборонялися церквою: створювалися списки заборонених імен, куди включалися імена слов'янських богів і людей, які намагалися відновити слов'янські традиції і культуру – волхвів та богатирів. В результаті це призвело до того, що зараз в Україні слов'янськими іменами називають дуже невеликий відсоток новонароджених, а це в свою чергу ще більше збіднює і без того забуте слов'янське коріння.
Сьогодні часто можна зустріти таку ситуацію, особливо : дівчинці дають ім'я Мілена, а знайомі дивуються, де батьки знайшли таке чудернацьке ім'я, чому б не назвати дитину «українським ім’ям» - Катрусею або Марічкою. Насправді ж, саме Мілена – це споконвічне українське, слов'янське, але забуте ім'я.
Українські жіночі імена
Читайте також: