Крок 5. Приймаю / Часто відмовляюся приймати. Як змінити своє життя

На п'ятому кроці з серії 10 кроків, щоб змінити своє життя на краще ми поговоримо про те, як успішні люди підходять до питання прийому. Ми подумаємо, чому люди позбавлені успіхів, часто мають проблеми з прийняттям того, що пропонують їм інші, і які це породжує наслідки.

Успішні люди вміють приймати

Успішні люди не мають проблем із прийняттям того, що їм пропонує оточення. Вони виходять з того, що за надані послуги, належить отримувати заробітну плату. Якщо зазначені дії виконують в плані благодійності, то само собою зрозуміло, що оплата в такому разі не очікується. У всіх інших випадках, якщо хтось таку оплату їм пропонує – охоче її приймають.

Успішні люди не мають проблем з прийомом несподіваних подарунків або додаткових фінансових коштів. Вони переконані, що якщо хтось хоче віддячити, то не можна відмовляти. Якщо хтось за виконану ними послугу, пропонує плату, що перевищує обумовлену заздалегідь, вони не мають проблем з прийняттям надлишків. Якщо хтось хоче вручити їм подарунок, вони вважають, що не отримавши такий подарунок, вони можуть образити того, хто дарує.

Єдиною межею прийому є законність. Якщо отримання більш високої плати або подарунка в даних обставинах не являє собою забороненого діяння, то немає підстав для відмови. Межею для прийому не є те, чи заслуговує людина отримання певної речі чи суми грошей чи ні. Успішні люди виходять з того, що якщо хтось хоче їх нагородити або подарувати їм подарунок, це означає, що вони цілком гідні, щоб отримати таку винагороду, або подарунок.

Неуспішні люди часто відмовляють

Неуспішні Люди мають великі проблеми з прийомом. Коли хтось хоче вручити їм подарунок або суму вище тієї, ніж вони очікували, першою реакцією є "це занадто багато" або "я не можу цього прийняти". Потім, незважаючи на наполегливість дарувальника, вони принципово намагаються подарунок не прийняти. Але, якщо в кінцевому результаті вони візьмуть подарунок, то кілька разів повторюють, що подарунок "був не потрібен", що це "зайві витрати", і т. д.

Що цікаво, такі люди дуже часто самі люблять дарувати іншим. Вони відчувають радість, коли вони можуть щось комусь подарувати. Навіть якщо самі не надто багаті, цю радість надає їм саме можливість обдарувати когось. Вони відмінно знають, як самі не люблять, коли хтось відмовляється прийняти від них подарунок. Вони знають, що коли когось обдаровують, їх найбільша нагорода - це радість того, хто цей подарунок отримує. Незважаючи на це, самі мають проблеми з прийомом. Хоча такі люди самі неодноразово дарують подарунки і розуміють, як це нудно коли їм не дозволяють насолоджуватися процесом вручення подарунка.

Неуспішні люди також мають проблеми з прийомом оплати за надані послуги. Вони полягають у тому, що за певні послуги вони можуть отримати лише певні гроші, а коли хтось пропонує їм більше – відмовляються. Коли хтось хоче вручити їм нагороду за виконання послуги, відмовляють тільки тому, що ця людина знайома, близька, і т. д. З часом коло друзів і близьких, починає надмірно розширюватися, а благодійна робота стає частиною їхнього життя.

Чому так відбувається? Причини знаходяться в трьох переконаннях, на яких неуспішні люди часто засновують своє мислення.

Переконання перше: мені не варто

Дуже частим аргументом неуспішних людей є те, що в даному випадку не варто їм приймати певні речі. Не варто приймати винагороди від друзів; не варто отримувати більш високої оплати за свої послуги; не варто приймати подарунок, на який не «заслужив».

Такі люди просто забувають, що це не виконавцю послуги, не варто приймати винагороди за її виконання, а клієнту не варто не платити за чиюсь працю. Саме не пропонувати комусь оплату - це серйозна помилка, а зовсім не отримання виконавцем винагороди. Ці люди забувають, що в ринкових умовах їх послуга коштує стільки, скільки покупець хоче за неї платити. Якщо він хоче платити більше, це означає тільки те, що для нього ця послуга саме стільки коштує. Забувають, що подарунок – за визначенням є безкоштовним; тим, що не потрібно заслужити.

Переконання друге: я не вартий того

Зачасту відмова може бути пов'язана також з низьким почуттям власної гідності. Люди без успіху часто переконані, що не заслуговують того, щоб отримати конкретні речі, тому вони відмовляються їх прийняти. У них навіть часто бувають проблеми з прийомом компліментів. Почувши комплімент, замість того, щоб ввічливо посміхнутися і подякувати, вони шукають приховані наміри того хто роздає компліменти або швидко відбивають його.

Проблема в тому, що насправді те, чого ми варті, а чого ні, кожен з нас встановлює індивідуально. Як правило, це пов'язано з почуттям власної гідності. Якщо ми вважаємо, що наша цінність висока, то ми готові брати більше. Якщо ж ми оцінюємо себе низько, то автоматично ми визнаємо, що ми заслуговуємо на менше. Як легко помітити, наш підхід до нашої цінності простим способом виражається в тому, скільки ми здатні прийняти.

Ви можете собі уявити, що наша здатність приймати, мов мішок, ємність якого визначає кількість і розміри предметів, які ми можемо приймати. Чим більший мішок у нас, тим більше ми в змозі прийняти. Якщо наші переконання не дозволяють нам придбати великий мішок, наша здатність приймати істотно обмежена. Однак, якщо наші переконання дозволяють нам мати великий мішок, наші можливості прийому зростуть.

Переконання третє: я не хочу відчувати себе зобов'язаним

Багато людей, замість того, щоб насолоджуватися отриманим подарунком, зосереджені на обов'язку взаємного подарунка. Думка про необхідність відповідного подарунка не лише затьмарює радість від факту його отримання, але зачасту є причиною для відмови у його прийнятті.

Думка про те, що на кожен подарунок обов'язково потрібно відповісти взаємністю, випливає безпосередньо зі способу мислення, описаного вище. Якщо ми приймемо, що подарунок (під цим поняттям може ховатися багато речей, наприклад, подарунок, послуга, комплімент) має певне значення, а особа, яка отримала подарунок має переконання про обов'язок взаємного подарунка, то виходить, що отримане значення має бути повернуто. Який сенс? Обидві сторони насправді не отримують нічого.

Переконання про зворотній обов'язок випливає з того, що підсвідомо ми вважаємо, що ми не варті того, щоб отримати щось додатково. Наші переконання про нашу цінності підказують, що ми не заслуговуємо на отриманий подарунок, тому, щоб звести рахунки і позбутися цього стану збагачення – ми приготували взаємний подарунок.

Завдання п'ятого кроку

Ми закликаємо Вас, щоб Ви найближчого тижня спробували розширити свій "мішок подарунків". Навіть якщо у Вашій голові з'являється думка, що ви рідко отримуєте подарунки, спробуйте почати приймати те, що пропонує Вам оточення. Подарунком може бути як більш висока оплата, несподіваний подарунок або навіть ласкаве слово. Якщо хтось дарує Вам подарунок, прийміть його з радістю і подякуйте дарувальника. Подивіться, яку радість Ви доставляєте йому і самому собі. Посміхніться і скажи собі: "я цього варта". Не даруйте взаємного подарунка миттєво. Якщо ви, наприклад, почуєте комплімент – скажіть дякую; не підбирайте відразу ж комплімент на адресу Вашого дарувальника.

Ми закликаємо Вас також, щоб, наприклад, під час передноворічної лихоманки покупок Ви не забули про те, як дарувати невеликі подарунки самому собі. Ми рекомендуємо Вам виділяти певну частину бюджету для створення свого задоволення. Хороша ідея - встановити для себе певну суму, яку кожен місяць, без докорів сумління, Ви зможете витратити на створення задоволення для самого себе, яке допоможе Вам розширити Ваш "мішок".